Хотин

Маршрут - Хотин (можливо об'єднати екскурсію з Кам'янець-Подільським). Вартість екскурсію можна взнати тут. 

Хотин - одне з найстаровинніших міст України, він знаходиться на території Чернівецької області, а відомий він ще з Х століття. Протягом тисячолітньої історії Хотин входив до складу різних держав - Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Молдавського князівства під протекторатом Туреччини та інших держав, які поділяють територію України на такі частини: Польщу, Австро-Угорщину, а згодом і Російську імперію. Саме невелике містечко невелике, забудоване переважно одноповерховими будинками, а численних туристів, як магніт притягує древня Хотинська фортеця, яка височіє над Дністром, заснована ще в Х столітті, яку не раз руйнували і перебудовували до ХVIII століття. Історія самого міста нерозривно пов'язана з історією фортеці.

Археологічні дослідження на території Хотина і Хотинської фортеці виявили залишки древніх жителів на значній площі в 20 гектарів, будівництво яких датується кінцем Х - початком ХІ століття. Дана знахідка свідчить про розмір городища за часів Київської Русі, а фортеця тих часів, як видно, займала невелику територію, на якій в даний час знаходиться замок. Розвитку Хотина як важливого в економічному значенні міста сприяло його вдале місце розташування на торговому шляху з Галицького - Волинським князівством, який в ті часи проходив по Дністру.

 

Хотин і весь регіон Середнього Подністров'я часто ставав ареною кровопролитних боїв, серед яких особливе місце в історії відводиться Хотинській війні 1621 року, яка змінила хід історії. Перемога в Хотинській війні польсько-українського війська настільки послабило Османську імперію, що турецькі воїни і яничари вже не змогли просуватися на територію Західної Європи.

Під час визвольних змагань народу України проти польського панування в Хотин вступали війська Богдана Хмельницького - в 1650 та 1653 року. Але, не дивлячись на численні перемоги, фортеця довгий час перебувала під владою османів. Хоча російські війська тричі - в 1739, 1 769 і 1787 роках - звільняли місто від турецьких загарбників, в результаті зовнішньої політики і інтриг сильних держав Західної Європи фортеця поверталася яничарам. І тільки в 1806 році османи були вигнані з Хотина військами Російської імперії остаточно, а протягом короткого часу були звільнені й інші українські землі. З цього часу Хотинська фортеця втратила важливе оборонне значення, торгові шляхи змінилися, а фортеця почала руйнуватися під впливом вітрів і дощів, без ремонту і реставрації. Але і згодом місцеві жителі продовжували її використовувати для своїх потреб. У 1919 році городяни, ховаючись на території фортеці, проводили таємні збори, ховали заборонену літературу, тут були сформовані і повстанські загони, які боролися з румунськими окупантами. Під час Другої Світової війни в стінах древнього замку Хотинської фортеці проходили таємні збори молодіжного підпілля, які боролися з німецько - румунськими загарбниками.

На сьогоднішній день стародавнє місто - один з найбільших міст Чернівецької області, відоме далеко за межами України завдяки багатій культурній та історичній спадщині, визнаний туристичний центр. У 2000 році, після спеціальної постанови Кабінету Міністрів України, був заснований історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». Після цього на території старої фортеці почалися інтенсивні реставраційно-відновлювальні роботи, які до теперішнього часу практично повністю завершилися. За порівняно короткий період часу фортеця знайшла той зовнішній вигляд, який вона мала в XVII столітті, і зараз вона є однією з найкраще збережених фортець України.

Фортецю, що височіє над берегом Дністра, видно здалеку завдяки своїм високим стінам та вежі, з усіх боків, крім дністровського берега, фортецю оточує глибокий рів, вже наполовину засипають землею. У минулі часи рів був повністю заповнений водами Дністра, а в даний час він давно сухий, порослий зеленою травою. Через рів перекинуто дерев'яний міст на потужній підставі - це єдиний вхід на територію фортеці. А далі туристів чекає огляд стародавніх оборонних веж та інших споруд старої фортеці, від яких ніби віє історією. Прогулюючись по території фортеці, можна вийти до оглядового майданчику, з якої відкривається панорама Дністра. Колись на цьому майданчику знаходилися потужні гармати, а зараз тут можна побачити тільки туристів з фотоапаратами. І тільки екскурсовод розповість, що саме з цього місця засуджених на смерть учасників антифеодальних повстань кидали в Дністер ще живими. Про це свідчать і середньовічні хроніки.